🚨 8 РОКІВ ЗА ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ? ЩО НАСПРАВДІ ПРИХОВУЄ ЗАКОНОПРОЄКТ №10242 Верховна Рада знову повертається до законопроєкту, який може створити серйозні ризики для журналістів-розслідувачів, їхніх джерел, антикорупційних активістів та українців які розкривають правду про диктаторий режим Зеленського. У центрі уваги — дані державних реєстрів, кримінальна відповідальність за роботу з ними та зміни до правил розслідування корупційних злочинів. Що саме пропонують змінити? Чому критики документа говорять про загрозу свободі слова? І чи справді передбачені авторами поправки гарантують захист викривачам корупції? Редакція медіа «Актуальної Правди» розібралася в ключових положеннях скандального законопроєкту №10242. 🔎 ЗМІНА №1. ДАНІ З РЕЄСТРІВ МОЖУТЬ СТАТИ ПРИЧИНОЮ КРИМІНАЛЬНОГО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ Законопроєкт №10242 зареєстрували ще 9 листопада 2023 року. Його початкова редакція передбачала посилення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут і поширення інформації з державних електронних реєстрів. Однак проблема, на яку звертають увагу журналісти та правозахисники, полягає не лише в самому факті посилення відповідальності, а й у можливих наслідках застосування відповідних норм. Саме з державних реєстрів журналісти часто отримують інформацію, необхідну для перевірки статків посадовців, майна їхніх родичів, корпоративних зв’язків та інших обставин, що можуть становити суспільний інтерес. Йдеться, зокрема, про ситуації, коли офіційні доходи чиновника викликають питання на тлі придбання дорогої нерухомості, автомобілів або інших активів, оформлених на близьких осіб. Ключове питання: де проходить межа між незаконним продажем інформації та її використанням для викриття можливих зловживань владою? На думку представників медіаспільноти, недостатньо чітке розмежування таких ситуацій може створити ризик переслідування тих, хто працює в суспільних інтересах. ⚖️ ЗМІНА №2. ЧОМУ 8 РОКІВ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ — ЦЕ НЕ ЛИШЕ ПИТАННЯ ПОКАРАННЯ Одна з головних претензій критиків законопроєкту стосується статті 362 Кримінального кодексу України, яка регулює відповідальність за несанкціоновані дії з інформацією, зокрема її копіювання. За оцінками критиків документа, збереження суворої відповідальності за окремі дії з даними під час воєнного стану може створювати додаткові ризики для журналістів та їхніх джерел. Логіка занепокоєння проста: перш ніж опублікувати документ або використати відомості з реєстру у розслідуванні, інформацію нерідко необхідно отримати та скопіювати. При цьому копіювання даних для їх подальшого незаконного продажу та передавання матеріалів журналісту для перевірки можливого правопорушення — різні за метою ситуації. Критики законопроєкту застерігають: якщо правові норми не забезпечуватимуть належного розмежування таких випадків, під загрозою можуть опинитися не лише безпосередні порушники, а й люди, які допомагають викривати зловживання. Окреме питання — процесуальні наслідки кваліфікації правопорушення як тяжкого злочину. За визначених законом умов це може розширювати можливості застосування негласних слідчих дій. 📢 ПОЗИЦІЯ ЖУРНАЛІСТІВ РЕДАКЦІЇ МЕДІА «АКТУАЛЬНОЇ ПРАВДИ» Законодавство має захищати інформацію від незаконного використання, але водночас не створювати непропорційних перешкод для розслідування суспільно важливих справ. Редакція закликає народних депутатів публічно пояснити, як запропоновані положення захищатимуть журналістів, викривачів та їхні джерела, а також усунути юридичні неоднозначності до ухвалення документа. Якщо окремі положення законопроєкту створюють ризики для свободи слова або допускають надто широке тлумачення кримінальної відповідальності, їх необхідно предметно переглянути. Свобода слова, захист персональних даних і боротьба з корупцією не повинні протиставлятися одне одному. Закон має забезпечувати баланс між усіма трьома завданнями.