Детектор медіа

📊Частка публікацій, у яких реінтеграція тимчасово окупованих територій була головною темою, скоротилася з 3,6% у 2022 році до 0,1% у 2025-му. Водночас українські медіа стали більше уваги приділяти русифікації освіти та мілітаризації дітей в окупації. Про це свідчать результати дослідження «Ключові фрейми оповіді про життя в окупації в інтернет-медіа України (2022–2025)», підготовленого Центром досліджень ГО «Детектор медіа». За даними дослідження, частка матеріалів, де реінтеграція була головною темою, зменшувалася щороку: 3,6% у 2022 році, 1,7% у 2023-му, 0,5% у 2024-му та лише 0,1% у 2025-му. Скоротилася й частка публікацій, у яких реінтеграція згадувалася як другорядна тема. Якщо у 2022 році таких матеріалів було 12,7%, а у 2023-му — 14,1%, то у 2025 році їхня частка становила лише 3,7%. 👉🏻 Докладніше: detector.media/infospace/art…

📉 ГО CAT-UA зафіксувала зниження активності російських ботмереж у трьох із п’яти досліджених тем після ударів українських дронів по інфраструктурі Яндексу 8 та 11 жовтня 2026 року. Водночас аналітики наголошують: отримані результати не дають підстав стверджувати, що саме ураження датацентрів спричинило спад, а активність ботів повністю не припинилася. Для аналізу відібрали п’ять тем, які вже були присутні в риториці російської пропаганди та могли використовуватися для інформаційного впливу на українську аудиторію: - критика ТЦК; - вимоги відставки президента Володимира Зеленського; - комунальні проблеми Києва; - заклики до мирної угоди з Росією; - критика виробників українського озброєння. Детальніше: ms.detector.media/internet/p…

🇷🇴 Президент Румунії Нікушор Дан заборонив журналісту-розслідувачу Овідіу Вангеле відвідувати пресконференції в президентському палаці Котрочені до кінця свого терміну. Причина — образливі дописи журналіста в соцмережах. Таке рішення Дан оголосив після того, як Вангеле поставив йому запитання про генеральну прокурорку. Деталі — у матеріалі 👇 detector.media/infospace/art…

🇪🇸 Уряд Іспанії вимагає від тіктоку призупинити роботу в країні, доки платформа не видалить матеріали, що містять сексуальне насильство над дітьми. Міністерка у справах молоді Сіра Рего звернулася до прокуратури та Агентства із захисту даних із закликом вжити заходів щодо соцмережі. Про це пише Reuters з посиланням на заяву міністерства. «Соціальні мережі не можуть бути територією беззаконня», — заявила Рего. ms.detector.media/sotsmerezh…

📚 Понад 171 тисячу книжок за дев’ять місяців: що читає українська молодь? За програмою «єКнига» у 2026 році майже 105 тисяч молодих українців придбали понад 171 тисячу книжок. Це в середньому 628 примірників щодня. 📖 Майже 99% покупок — друковані книжки. Найпопулярніші жанри — романтична проза, трилери, психологічний нонфікшн і література для молоді. Рейтинг авторів очолила Коллін Гувер. Серед українських письменників найбільшим попитом користувалися Володимир Станчишин, Ілларіон Павлюк та Андрій Кокотюха. Від запуску програми у грудні 2024 року молодь придбала вже понад 606 тисяч книжок на 193,5 мільйона гривень. detector.media/infospace/art…

🧑‍⚖️ Позов Трампа проти BBC на $10 мільярдів: суд дозволив продовжити розгляд справи Федеральний суддя у Флориді визнав, що звинувачень президента США в наклепі достатньо, аби справа перейшла на наступний етап. Трамп назвав рішення «величезною перемогою». Натомість у BBC заявили, що здивовані, але залишаються впевненими у своїй правовій позиції. Водночас суд не визнав мовника винним. Чи зможе Трамп довести наклеп і завдані збитки, ще належить з’ясувати. Іншу частину позову — щодо порушення законодавства Флориди про недобросовісні торговельні практики — суддя відхилив. detector.media/infospace/art…

Як розповісти про Голодомор людям, які ніколи про нього не чули? Медіакампанія Музею Голодомору охопила 13 країн — від Руанди до Бразилії. За чотири тижні вона зібрала близько 26 млн показів і понад 325 тис. відвідувачів інформаційної сторінки. Як через історичні паралелі, особисті історії та п’ять мов говорити зі світом про український геноцид — у матеріалі 👇 ms.detector.media/trendi/pos…

📺 Телебачення, але не зовсім: «Антоніна» витримала п’ять днів Newsmax Україна Новий інформаційний канал почав тестове мовлення. І Лєна Чиченіна вирішила перевірити, що саме пропонують глядачам. Вердикт поки невтішний: ефір більше нагадує суміш блогерського ютубу й регіонального телебачення, ніж сучасний новинний канал. Серед проблем — невпевнена робота частини ведучих, брак динаміки, технічні збої та ШІ-озвучення новин із дивними наголосами й інтонаціями. Але є й позитив: авторка відзначила професійну роботу генпродюсерки Людмили Немирі та її політичні дискусії. Чи можна вже робити висновки про політичну заангажованість каналу? Ні, п’яти днів тестового мовлення для цього недостатньо. 👉 Усі враження, критика та трохи телевізійного болю — в огляді «Антоніни»: antonina.detector.media/ogly…

🗣️ 25 років «Детектору медіа»: як зберегти незалежність і не втратити себе У 2001 році все почалося з «Телекритики» — видання, яке вчило не просто дивитися телевізор, а розуміти, як медіа впливають на суспільство. За чверть століття були конфлікти з власниками, боротьба проти цензури, втрата бренду та створення «Детектора медіа» у 2016 році. Наталія Лигачова розповідає про шість уроків цих 25 років: чому критика має змінювати, а не принижувати, коли редакція повинна сказати «ні» власникам і донорам та чому гранти не можуть замінити власну місію. І головне — як змінюватися разом із медіасвітом, зберігаючи довіру аудиторії та незалежність. 👉 Про людей, принципи й рішення, які сформували «Детектор медіа», — в авторській колонці Наталії Лигачової: detector.media/infospace/art…

💵 Батьки бояться витрачати заощадження, а діти — говорити з ними про гроші. Як підготуватися до фінансової старості Багато українців старшого віку досі не довіряють банкам, бояться втратити накопичене й водночас стають мішенню телефонних шахраїв. Фінансова планерка Лариса Мошківська радить не відкладати розмову про гроші з батьками, а почати з простих правил безпеки: окремої картки для онлайн-покупок, лімітів на платежі та двофакторної автентифікації. Для підготовки до пенсії експертка рекомендує створити фінансову подушку на 3–6 місяців, розподіляти заощадження за різними цілями та не вкладати гроші в незрозумілі інструменти. А головне — накопичення мають допомагати жити, а не лише лежати «на чорний день». 👉 Як захистити фінанси батьків і підготуватися до власної старості — читайте на «Детекторі медіа»: detector.media/infospace/art…

🎼 Премія Megogo Music Awards оголосила шортліст номінантів 2026 року До короткого списку музичної премії ввійшли Jamala, Dorofeeva, Jerry Heil, Кажанна, Паліндром, Ziferblat, Бумбокс, Tember Blanche, Kler та інші українські виконавці. За звання «Альбом року» змагатимуться, зокрема, Jamala, ДахаБраха, Паліндром і Ziferblat. Окремо визначатимуть найкращих поп- та індіартистів, кліп, колаборацію й музичних новачків. 🗳 Онлайн-голосування триватиме до 30 листопада. Результат залежатиме від голосів журі та слухачів. 🏆 Переможців оголосять 10 грудня в Києві. Ведучим церемонії стане стендап-комік Антон Тимошенко. Повний список номінантів та умови голосування: detector.media/infospace/art…

🗣️ Зеленський поспілкувався з журналістами і розповів про перебіг переговорів в Абу-Дабі У ході спілкування Зеленський повідомив, що під час першого дня тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією 10 листопада сторони обговорили можливий обмін полоненими у форматі «1000 на 1000» або «1500 на 1500». Зеленський також сказав, що російська сторона порушувала питання українських територій, проте зазначив, що воно повноцінно обговорюватиметься на рівні лідерів країн. Президент анонсував, що на другий день переговорів, 11 листопада, сторони обговорять деескалаційні кроки, питання енергетики, Чорне море, обмін полоненими та можливу тристоронню зустріч щодо завершення російсько-української війни на рівні лідерів. detector.media/infospace/art…

🗣 Боротьба за свободу слова та незалежність суспільних медіа є тривалим процесом, який потребує постійних зусиль. Про це заявив голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький під час конференції Ради Європи «Youth Facing Disinformation — Why Journalists Matter», що відбулася 9 листопада у Страсбурзі. Так він відповів на запитання учасниці з Угорщини, яка розповіла про ситуацію із суспільним мовленням у своїй країні, що за часів прем’єрства Віктора Орбана перебувало під політичним впливом влади, та запитала, чи можливо відновити його редакційну незалежність. «Я думаю, що це складно, але не неможливо. Я сподіваюся і вірю, що в цих медіа досі працюють чесні та професійні журналісти, які можуть узяти на себе відповідальність за відновлення цих компаній», — сказав Микола Чернотицький. stv.detector.media/suspilna-…

⚠️ Стрілянина у Кракові: як трагедію використали для поширення антиукраїнських фейків 7 листопада озброєний чоловік відкрив вогонь у центрі Кракова. Загинули шестеро людей, ще 15 були поранені. Ще до встановлення особи нападника соцмережами поширилися чутки про «українські номери», «іноземних нападників» та нібито участь стрільця у війні в Україні. Польські фактчекери Demagog спростували ці твердження. За даними поліції, нападник — громадянин Польщі. Нашивка на його спорядженні не свідчить про зв’язок з Україною, а фото з українським прапором виявилося згенерованим ШІ. Неперевірені версії поширювали не лише анонімні акаунти, а й публічні особи та представники медіа. 👉 Як трагедію намагалися використати для розпалювання ворожнечі до українців — читайте тут: disinfo.detector.media/post/…

📣 Стартував набір на програму «Лідерство та партнерства в культурі» для керівників культурних інституцій. До участі запрошують команди державних, комунальних і приватних музеїв, заповідників, галерей, культурних центрів та інших установ, які працюють із культурною спадщиною. Організатори відберуть до 20 команд із різних регіонів України. Кожна команда складатиметься з двох представників однієї інституції. Учасники зможуть безплатно пройти тримісячне навчання, під час якого опанують інструменти стратегічного планування, залучення фінансування, фандрейзингу, маркетингу, роботи з аудиторіями та побудови партнерств із бізнесом і донорами. Також команди працюватимуть над власними проєктами розвитку інституцій за підтримки викладачів і менторів. Навчання передбачає 11 онлайн- та офлайн-модулів. 📌 Подати заявку можна до 29 листопада включно. 13 листопада о 13:00 відбудеться онлайн-інформаційна сесія, під час якої організатори розкажуть про умови участі та відбір і відповідатимуть на запитання. Детальніше про програму, вимоги до учасників і подання заявок — detector.media/infospace/art…

💻 Google надасть українцям 20 тисяч безплатних ліцензій на навчальну програму з використання штучного інтелекту. Навчання відбуватиметься на платформі Coursera в межах програми «Сертифікація Google із професійного використання ШІ». Програма охоплює вісім онлайн-курсів — від основ роботи зі штучним інтелектом до аналітики, комунікацій, креативу та створення власних цифрових інструментів. Новинкою цієї хвилі стане практичний курс із вайбкодингу — створення застосунків за допомогою ШІ. Попередній досвід програмування не потрібен. Навчання триватиме два місяці. Учасники зможуть отримати сертифікати за кожен пройдений курс і підсумковий сертифікат за завершення всієї програми. 📌 Реєстрація триватиме до 10 грудня. Заявки відбиратимуть за якістю заповнення та черговістю подання. Пріоритет надаватимуть ветеранам, військовослужбовцям, членам їхніх родин і жінкам, які хочуть розвиватися в технологічній сфері. Детальніше про програму та умови участі — на MediaSapiens 👇 ms.detector.media/internet/p…

🇺🇦 🇨🇦 Як українські переселенці взаємодіяли з корінними народами Канади понад сто років тому? І що від цієї історії залишилося сьогодні? Українська продюсерка та сценаристка Олександра Братищенко працює над своїм першим авторським повнометражним документальним фільмом «Коло вибору». Стрічка досліджуватиме взаємини українських поселенців і корінних народів Канади наприкінці XIX — на початку XX століття. 🌺 Поштовхом до створення фільму стала історія хустки кокум (kokum scarf) — яскравого квіткового аксесуара, поширення якого пов'язують, зокрема, з українською та східноєвропейською міграцією. Після початку повномасштабного вторгнення Росії хустка також стала для деяких представників корінних народів Канади символом солідарності з Україною. Для дослідження Олександра Братищенко вирушила до провінції Альберта, де працювала з архівами, записувала інтерв'ю з дослідниками та відвідувала місця історичних українських поселень. 🤝 Творча команда планує створити фільм у форматі міжнародної копродукції України та Канади, а також розглядає можливість залучити до режисерської команди представника або представницю корінних народів Канади. Дослідницький етап проєкту реалізують за підтримки Українського культурного фонду. 🔗 Читайте більше про історію фільму та його задум: detector.media/infospace/art…

🏆 До довгого списку державної літературної премії «Воля» увійшли 26 книг До довгого списку державної літературної премії «Воля» 2026 року увійшли 26 книжок від 17 видавництв, що охоплюють досвід війни зсередини, свідчення про воєнні злочини, культурну памʼять та історичну травму ХХ століття. Про це повідомили на сайті Мінкульту. «У довгому списку "Волі" — українські автори та іноземні письменники, які глибоко досліджують Україну. Вони пишуть про війну, свободу, нашу пам’ять та ідентичність. Премією "Воля" ми прагнемо підтримати цю роботу й допомогти книжкам знайти ширше коло читачів», — зазначила віцепремʼєр-міністерка України з питань гуманітарної політики України — міністерка культури України Тетяна Бережна. Найкраща прозова книжка 📚 «Будь ласка, не бійся» — Павло Паштет Белянський (Vivat). 📚 «Він повертається в неділю» — Ірена Карпа (Книголав). 📚 «Євшан» — Катерина Зарембо (Віхола). 📚 «Кінотеатр «Космос»» — Влад Нед (Видавництво Старого Лева). 📚 «Летиція Курʼята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про батька» — Віра Курико (Лабораторія). 📚 «Микольцьове щастя» — Мирослава Кирильчук (Видавництво Юлії Сливки). 📚 «С.К.А.М» — Аліна Сарнацька (Видавництво). 📚 «Тісні люде» — Галина Пагутяк (Локальна історія). 📚 «Т-щастя» — Артем Чапай (Видавництво 21). 📚 «Чобіток Зельмана» — Олена Стяжкіна (The Ukrainians Publishing). Найкраща документальна книжка 📚 «Агент із ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)» — Едуард Андрющенко (Vivat). 📚 «Гемінґвей нічого не знає» — Артур Дронь (Видавництво Старого Лева). 📚 «Гра в перевдягання» — Артем Чех (Meridian Czernowitz). 📚 «Донбас як метафора» — Катерина Яковленко (ist publishing). 📚 «Життя на межі: Україна, культура та війна» — Тетяна Огаркова, Володимир Єрмоленко (Дух і Літера). 📚 «Його називали морем. Балада на девʼять голосів» — Лесь Белей (Kovyla Publishing). 📚 «Культурна колонізація. Страх, приниження і опір України в радянській імперії» — Радомир Мокрик (Локальна історія). 📚 «Оленівка. Злочин. Памʼять. Поламана система» — Ганна Курцановська, Марія Климик, Оксана Расулова, Тетяна Катриченко (The Ukrainians Publishing). 📚 «Проти культурної амнезії. Есеї про національну памʼять та ідентичність» — Віра Агеєва (Віхола). 📚 «Усе на три літери» — Дмитро Крапивенко (Видавництво Ukraїner). Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською 📚 «В одну річку двічі. Мізогінія як зброя Росії» — Софі Оксанен (Комора). 📚 «Дельфіни і Вельзевул» — Войцех Тохман (Човен). 📚 «Наша війна. Злочин і забуття: потреба в стратегічному мисленні» — Ніколя Тензер (Дух і Літера). 📚 «Про свободу» — Тімоті Снайдер (Човен). 📚 «Столик із видом на Кремль» — Павел Решка (Човен). 📚 «Український націоналізм: Політика, ідеологія та література, 1920–1956» — Мирослав Шкандрій (Локальна історія). detector.media/infospace/art…

📺 «Не плач, їй це подобається»: Суспільне випустило документальне розслідування про смерть 10-річної Дар’ї Саннікової та провал системи захисту дітей. Дівчинку разом із молодшою сестрою повернули матері з інтернату всупереч судовій забороні. Через вісім місяців Дар’я померла. Її тіло майже чотири роки пролежало закопаним у лісосмузі, а зникнення дитини ніхто належним чином не помічав. Журналістка Інна Марців (Білецька) та команда редакції розслідувань Суспільного протягом семи місяців відновлювали події майже 20-річної давнини. Вони дослідили архіви, судові документи, свідчення очевидців та обставини життя родини. Розслідування виявило численні провали системи: дітей повернули матері всупереч судовим рішенням, у школі не відреагували належним чином на сліди побоїв, а правоохоронці не розслідували обставини смерті дитини належним чином. Історія набула розголосу після того, як молодша сестра Дар’ї, Надія Вікарій, почала публічно розповідати про пережите в дитинстві. Її свідчення стали приводом для журналістів з'ясувати, що сталося з Дар’єю і чому трагедії не вдалося запобігти. 🎥 Документальне розслідування «Не плач, їй це подобається» вже доступне на ютуб-каналі «Суспільне Новини». stv.detector.media/suspilna-…

🧠 Постійний контакт із новинами про війну, насильство та людські трагедії впливає на психічне здоров'я журналістів. За даними програми Mental Support for Media, 90% із понад тисячі опитаних медійників мали ознаки вигорання, 93% — симптоми депресії різного ступеня. Тому важливо, щоб журналісти не залишалися сам на сам із психологічними труднощами, а редакції створювали умови для підтримки своїх команд. Як працює програма Mental Support for Media, яку допомогу вона пропонує медійникам і чому турбота про психологічний стан має бути спільною відповідальністю — читайте в колонці психолога Антона Покалюхіна. 🔗 detector.media/infospace/art…

⚠️ Від імені журналістки The Kyiv Independent Олесі Біди невідомі розсилають фейкові електронні листи з проханнями надати інформацію. Зокрема, один із таких листів отримала розслідувальна компанія Molfar. У ньому нібито від імені журналістки просили надати відеодокази наслідків російських атак — пошкоджених будівель та інфраструктури. Олеся Біда наголошує, що не надсилала таких запитів. Усі робочі листи вона пише виключно з офіційної пошти The Kyiv Independent із домену @kyivindependent.com. Натомість фейкові повідомлення надходять із адрес на домені @tutamail. Це не перший випадок атак на видання та українських журналістів: 4 листопада хакери отримали доступ до адмінки сайту The Kyiv Independent і сервісу розсилок, а в серпні невідомі намагалися зламати поштові акаунти журналістів за допомогою фішингових листів. 🔎 Детальніше: detector.media/infospace/art…