Старий Лев

«Таким є головне правило нової математики існування. Щоб хтось жив, хтось інший повинен це життя захищати. Лінія фронту і військові на ній — це єдине, що відділяє нас від жахливої смерті». 📖 Гемінґвей нічого не знає 🧔 Артур Дронь 🖨️ @stary_lev Артур Дронь — письменник та ветеран українсько-російської війни. Письменник пише про свій досвід, про війну, про любов, страх, дружбу, смерть на війні. Про віру в Бога на війні. Кожне його оповідання розриває серце навпіл. Кожне есе викликає сльози. Ця збірка оповідань — не просто книга. Це власний біль автора. Це біль кожного військового, кожного свідомого українця. Це нагадування, через що наші люди, наші воїни проходять. Це нагадування, якою ціною ми все ще живемо, а українці, як нація, існує 🖤. Ви знаєте, я просто читала і плакала протягом всієї книги. Мені так хочеться, щоб ми все це не проживали. Але кажуть, що війнами створюється міцна нація... Важко 💔 Але цю книгу короткої прози Артура Дроня потрібно читати, щоб трохи відчути те, що відчувають вони, військові. Щоб.... «памʼятати усе це — жахливо. Гірше — тільки забути про це.» Трохи цитат: «Герої вмирають. І чим довше їх не міняти, тим більше вмирають. Тим глибше просунуться росіяни. Тим більше сімей вб’ють. Можливо, цього разу й вашу». «Я йшов за хрестом і ніс Євангеліє. І в якийсь момент мені здалося, що я не книгу, а кожного полеглого побратима несу на руках». «Війна — це ж не футбольний матч. І не касовий апарат в АТБ. І не кроси замалого розміру, які поспішно купив і які легко замінити з чеком. Тут немає ніяких замін. Війна — це серйозно. Героїв не міняють».